Чтобы развеселить . Детские стихи.

У моего папы умер лучший друг. От рака. Сейчас. В октябре. Он очень горюет. Они с детства дружили. Это был такой замечательный человек. Полный жизни, добрый, весёлый отзывчивый. Жить и жить. И быстро сгорел.
В голове крутятся строчки, не могу вспомнить, что за стихотворение. "Друзья уходят, чтобы не прийти, не потому что дел у них немало, не потому, что нам не по пути, а просто потому что их не стало".

Я писала стихи.В школьное время и в универе
У меня 3 тетрадки осталось дома.Даже.девочкам на заказ что-то сочиняла,на соревнования об маме ,стране и ТД.А сейчас чисто на ДР могу под настроение что-то придумать.Но вот вспомнить что то не могу,кроме моего любимого об желанном ребенке.Он на укр.языке:
Я хочу з тобою майбутнє.
Плекаю я мрії свої
Кохання своє незабутнє
Вбачаю у серці твоїм
Я хочу від тебе дитину-
Найкраще у світі маля!
І хай воно буде єдине,
Адже це частинка твоя.
Можливо то донечка буде...
Можливо така гамірна..
Красуня!-казатимуть люди,
Що вся вона в тата пішла.
Можливо русяве волосся
І погляд як в тебе-прямий.
Або трошки піднятий носик..
Можливо в веснянках,як мій.
А може то буде хлопчисько!
Такий же як тато -міцний.
Дівчат буде тягнуть за кіски
...
Його ще малі рученята 
Так цупко триматимуть все!
Помрій ,милий,як скаже "Тато",
Як встане і хутко впаде.
Ми виростим гідну людину,
Нехай лиш помилує Бог.
Я хочу з тобою родину,
А потім вже мріємо вдвох.

​​​​​